середа, 5 січня 2022 р.

Святвечір. Святкування різдва.

За католицькою традицією ввечері напередодні Різдва Христового, тобто на Святий вечір, родина сідає до столу й споживає так звану Вігілійну вечерю. Така вечеря має бути пісною, абсолютно виключене вживання алкогольних напоїв. Починається Свята вечеря з молитви й читання уривку з 2 розділу Євангелія від Луки, а саме, віршів із 1 до 20, де описується народження Спасителя. Під час цієї особливої вечері члени родини на знак миру і єдности діляться одне з одним шматочком прісного хліба, який називається «облатка». Тут є приклад єдности між Заходом і Сходом: так, католики латинського обряду споживають, діляться одне з одним під час Святої вечері хлібом, а греко-католики й православні ― кутею[9]. На знак своєї радости люди співають колядки. Після закінчення Святої вечері родина йде до церкви на врочисту Вігілійну чи Надвечірню Святу Месу. За традицією, ця Божа Служба має відправлятися рівно опівночі, на ній служать усі священники парафії. Це є Служба пастирів — віряни, так само як і вифлеємські пастирі, приходять цієї ночі до убогої стайні, у якій народився світові Спаситель.

У давнину в українських хатах напередодні Різдва Христового мастили глиною хатню долівку, заносили оберемок сіна й стелили його під столом. Воно мало пролежати там до Водохреща. Добрим знаком було, якщо на ньому переспав пес або кіт. У західних областях України до хати вносили плуга чи ярмо, столярські причандалля, а в інших — випікали тістечка у формі господарського реманенту чи збруї, обрядовий хліб «Василі», який також клали на покуть.

Щойно на небосхилі з'являлася перша передвечірня зірка, усією родиною сідали за, як казали, багатий стіл. Він справді був багатим — з дванадцяти різноманітних пісних страв, а звідси й назва «багата кутя» чи «багатий Святвечір».

Першим, як і годилося, займав місце за столом господар, а за ним інші члени родини. Під час святкової вечері намагалися не виходити з-за столу, розмовляти тихцем. Уставши, глава сімейства пропонував пом'янути покійників і запросити їх до Святої вечері. Уважалося, що саме в цей час усі близькі й далекі члени родини мають прийти до оселі, а відтак звільняли для них місця на лавах, ліжках, стільчиках, ставили страви й клали ложки. Слідом за господарем усі присутні виголошували молитву. Поетично-зворушливі слова були звернені до тих, хто «заблукав у лісі, утопився в морі чи не повернувся з далекої дороги».

Обряд поминання померлих присутній у всіх регіонах. В одних випадках цим дійством починали вечерю, в інших — робили це наприкінці. Господар поіменно називав імена небіжчиків, приказуючи: «Хто вмер, той у ямі, а хто живий, той із нами» чи «Царство їм небесне, хай легенько лежиться, а нам легко живеться!». Тоді, залишивши трохи куті в мисці, клали в неї чи поруч ложки, а вдосвіта на Різдво дивилися, чи не перевернулася чиясь; це означало, що власник такої ложки «скоро піде з цього світу».

Наступну молитву виголошували нині сущим — усім членам родини, їм зичили здоров'я й щастя, бажали, щоб гуртом і в злагоді дочекатися наступного Різдва. Після цього господар брав свічку й миску з кутею і, поклонившись до чотирьох кутів, передавав страву дружині. Перед тим, як почати їсти, старійшина, зачерпнувши ложкою куті, підкидав її до стелі — на «приплід». Усі стежили, скільки прилипне зернин, ото стільки з'явиться в новому році ягняток та іншої живности. Друга порція призначалася врожаєві зернових, третя завбачувала кількість роїв, адже традиційно в кожному господарстві тримали бджоли. Після цього починали вечеряти.

На Чернігівщині перед тим, як почати вечеряти, господар брав першу ложку куті в рот і, не ковтаючи її, виходив надвір подивитися на нічне небо: якщо воно зоряне — наступного року добре вестиметься всяка птиця. Лишень після цього починали вечеряти. Кожен із присутніх, з'ївши три ложки куті, мав посмакувати всі страви, а завершити трапезу ще раз кутею й узваром.

Чорне море

 Чо́рне мо́ре (лат. Rucenum mare; болг. Черно море, груз. შავი ზღვა, абх. Амшын Еиқәа, рос. Чёрное мо́ре, рум. Marea Neagră, крим. Qara deñiz, тур. Karadeniz) — море між Європою та Західною Азією (проходить водна межа між Європою і Малою Азією). Сполучене протокою Босфор із Мармуровим морем. Площа 422 тис. км², найбільша глибина до 2 245 м (на південь від Ялти), солоність 17—18 ‰. Нижче глибини 150 м органічне життя відсутнє через сірководень. Розвинене рибальство (ставрида, скумбрія, тюлька, кефаль, бички, шпрот, осетрові, камбала, хамса, судак, креветки). Чорне море — важливий район транспортних перевезень: зерно, залізна руда, металопрокат, боксити, непродовольчі товари особистого вжитку. Один з найбільших курортних регіонів Євразії.

Чорне море — внутрішнє континентальне море Атлантичного океану (пов'язане з ним через протоку БосфорМармурове море, протоку ДарданеллиЕгейське та Середземне море), знаходиться між масивом Східної Європи на півночі, Малою Азією на півдні, Кавказом на сході і Балканським півостровом на заході. Чорне море омиває береги УкраїниРосіїГрузіїТуреччиниБолгарії і Румунії.



На території Чернівецької області протікає 4 240 річок

 На території Чернівецької області протікає 4240 річок, загальна довжина яких складає 8966 км. Залежно від площі басейну, вони поділяються на великі, середні і малі. Відповідно до класифікації, на Буковині виділяють: одну велику річку – Дністер – площею басейну 72100 км²; чотири середні річки – Прут (27500 км²), Сірет (47600 км²), Черемош (2560 км²), Сучава (2400 км²). Також у краї протікає 4235 малих річок загальною довжиною 8360 км. Про це повідомляє Чернівецький рибоохоронний патруль.

В області є 17 озер площею 57,53 га. Ці водні об’єкти поширені у заплавах річок та карстових пониженнях Прут-Дністровського межиріччя.

Буковина також має 5 водосховищ загальною площею 6136 га. До них належать: Дністровське, Буферне та Верхнє у басейні Дністра, водосховище на річці Черлена і водосховище у селі Костичани Дністровського району.

На території Чернівецької області нараховується 1071 ставок загальною площею водного дзеркала 3902,6 га.

Державний нагляд (контроль) у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів на водоймах області здійснюють 13 інспекторів.


Зима в Карпатах


Зима в Карпатах.Ух, яка зима!                    

Які патлаті сніжні ку
чугури!

 Мете-мете і про́світку нема, 

Дзвінких бурульок срібні абажури, 

 Немов гірлянди, туляться до стріх. 

Молочним димом викурився ранок, 

У кожушку ондатровім горіх 

На білу ковдру струшує серпанок. 

 Вузької стежки вибілився шов, 

В овечі дже́рги* вкутало долини 

А хтось небесне лоно розпоров - 

 Закружеляло пухом тополиним.

 А сніг на ґа́нок та́тем* крадькома -

 Не проженеш прудкого горностая, 

Зима в Карпатах.

Ух, яка зима! 

Мов налетіла лебедина зграя.